vesnat.ru страница 1
скачать файл

Практична робота №2

Сучасний стан екологічної стандартизації основних видів

сільськогосподарської продукції на прикладі стандартизації молока



Теоретична частина

Стандартизація в сільському господарстві передбачає диференціацію продукції за видами і галузями, дослідження й розробку наукових і методичних основ щодо оцінки й контролю якості останньої, а також продукції галузей промисловості, що забезпечують сільське господарство. Вона включає також економічні проблеми і проблеми підвищення якості продукції.

Продукти тваринництва відносяться до категорії більш цінних продуктів харчування. Компоненти, що входять до їх складу є вихідними матеріалами для побудови тканин, біосинтезу необхідних систем, які регулюють життєдіяльність організму, а також для покриття енергетичних затрат. Поняття якості продукції тваринництва, з урахуванням складності та багатоваріантності їх складу, специфіки властивостей визначається комплексом показників. Головні показники при оцінці рівня якості мають показники призначення, за допомогою яких повинна бути забезпечена достатню повна інформація у відношенні біологічної цінності продукту, органолептичних показників, гігієнічних і токсикологічних характеристик, а також стабільність властивостей.

На цей вид продукції чинними є стандарти різних категорій. Більшість із них поширюються на продукти переробки молока та методи контролю показників якості. Національним стандартом ДСТУ 3662–97 "Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі" встановлені більш жорсткі вимоги до якості молока порівняно з попередніми (ГОСТ 13264–70 та ГОСТ 13264–88), особливо вимоги щодо санітарно-гігієнічних та мікробіологічних показників. Загальне бактеріологічне обсіменіння і кількість соматичних клітин для вищого сорту відповідно не більше 300 і 400 тис/см3, для першого – 500 і 600, а для другого – не більше 3000 та 800 тис/см3.



Молоко – це продукт нормальної секреції молочних залоз молочних тварин, одер­жаний за одне чи кілька доїнь, що не містить добавок чи вилучень, і призначений для спо­живання як рідке молоко чи для подальшого перероблення.

Молочний продукт – це продукт, одержаний будь-яким переробленням молока, який може містити харчові добавки та інші інгредієнти, функційно необхідні для перероблення.

Складний молочний продукт – це продукт, в якому на молоко, молочні продукти чи молочні складники припадає суттєва частка в перерахунку на кількість споживаного кінцевого продукту, за умови що жодний складник молока ні частково, ні повністю не замінюється складниками, одержаними не з молока.

Відновлений молочний продукт – це продукт, одержаний в результаті додавання в згущений чи сухий молочний продукт води в кількості, необхідній для відновлення відповідного співвідношення між водою та сухими речовинами.

Рекомбінований молочний продукт – це продукт, одержаний в результаті змішування консервованих молочного жиру та інших складових молочного продукту з додаванням чи без додавання води для одержання необхідного складу цього молочного продукту.

Під термінами на молочні продукти розуміють назви, позначення, значки, графічне чи інші засоби, які стосуються безпосередньо чи опосередковано молока чи молочних продуктів.

У молоці не допускається вміст інгібувальних речовин (мийно-дезінфікуючих засобів, консервантів, формаліну, соди, аміаку, перекису водню, антибіотиків). Встановлені вимоги щодо показників безпеки (токсичних елементів, мікотоксинів, антибіотиків, пестицидів, нітратів, гормональних препаратів, радіонуклідів) на рівні чинних в Україні.

Звичайно національний стандарт на молоко коров’яче є більш прогресивним, але набрав він чинності тільки у 2002 р. Для впровадження його були розроблені галузеві нормативні документи, які регламентують порядок оплати за вміст жиру та білка, використання нестандартного молока, молока з неблагополучних господарств, вимоги до молока для промислової переробки тощо.

В інших національних стандартах встановлені вимоги до продуктів переробки молока (вершків, сметани, сирів тощо), а в галузевих – вимоги до молочних консервів (молоко згущене з цукром, молоко згущене і збагачене біологічно активними добавками тощо).

Стандартизацією продуктів переробки молока і м’яса займається, в основному, Технологічний інститут молока і м’яса УААН, при якому працює і ТК-140 "Молоко, м’ясо та продукти їх переробки".

Вченими і спеціалістами цього інституту розроблені національні стандарти на виробництво масла, сиру, масла вершкового, ковбас напівкопчених, на консерви м’ясні; блоки із м’яса та субпродукти тощо. Планується розробити понад 100 стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами.

Біологічна цінність продукту визначається наявністю в його складі компонентів, що використовуються організмом для біологічного синтезу та компенсації енергетичних затрат. Значення цього показника залежить від вмісту білків, жирів, вітамінів, мікро- та макроелементів, їх амінокислотний склад та ступінь засвоєння організмом тощо.

Важливу роль в оцінці якості продукції тваринництва відіграють органолептичні показники – зовнішній вигляд, колір, смак, запах та консистенція. Зазначені характеристики здебільшого визначають якість продуктів при оцінці його споживачами.

Поняття харчова цінність включає показники, що характеризують біологічну цінність продукту і його органолептичні показники. Гігієнічні й токсикологічні показники визначають ступінь нешкідливості продукту щодо патогенних мікроорганізмів, інших ксенобіотиків, без перевищення встановлених гранично допустимих рівнів токсичних елементів (ртуть, свинець, кадмій, миш'як, мідь та олово), пестицидів, нітритів, нітрозамінів, а також мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів та радіонуклідів.

Окрім зазначених показників важлива характеристика якості продуктів – стабільність властивостей, що визначають ступінь можливих змін харчової цінності та їх нешкідливості в процесі зберігання, транспортування та реалізації. Безсумнівний вплив на стабільність властивостей продуктів, величину втрат при тепловій обробці та зберіганні мають такі показники, як рН та вологоутримуюча властивість.

Якість продуктів, що виробляються, залежить від багатьох факторів, серед яких першочергове значення мають склад та властивість сировини, рецептури, умови та режимні параметри технологічних процесів виробництва і зберігання, якість обладнання та упаковки, що використовується. Склад і властивість сировини залежить від виду, породи, статі, віку тварин, характеру їх відгодівлі та утримання, умов транспортування та передзабійної витримки (для м’ясопродуктів).

Поряд з цим значення, що визначає якість продуктів переробки тваринної сировини мають рівень організації технологічних процесів, які включені в виробничий цикл виготовлення різної продукції, а також рівня її зберігання, що визначаються температурою, відносною вологістю та іншими показниками. Виробництво продукції тваринництва високої якості може бути забезпечене при дотриманні санітарно-гігієнічних умов із використанням ефективних методів та засобів санітарної обробки і профілактичної дезінфекції обладнання та виробничих приміщень. Усі продукти тваринництва підлягають обов'язковій ветеринарно-санітарній експертизі з метою визначення їх придатності на харчові цілі.

Санітарно-гігієнічні показники виробництва молока.

Молоко – одне із найкращих живильних середовищ для розвитку мікрофлори. Кількість мікрофлори в молоці при підвищеній температурі зберігання швидко зростає і досягає десятків мільйонів бактерій в 1 см3.

Залежність зростання мікрофлори в молоці від температури зберігання відображена в таблиці 1. Молоко з початковим числом мікроорганізмів 6250 в 1 см3 було розділене на 2 порції, але порції зберігалися при темпера + 12°С, і 22 °С

Число бактерій у сирому молоці що реалізується на продовольчих значно коливається залежно від обсіменіння його в період обробки, тривалості і температури зберігання. В сирому молоці, яке реалізується на ринках, вміст бактерій може досягати десятків і навіть сотень мільйонів в 1 см3. При чому за зовнішнім виглядом таке молоко інколи немає ознак псування.

Зміни в молоці залежать не тільки від кількості але і від якості мікрофлори, а також від тривалої дії бактеріальних ферментів на органічні речовини молока. У зв'язку з особливостями мікроорганізмів окремих видів і різної оптимальної температури, яка необхідна для їх розвитку, склад мікрофлори молока може змінюватися залежно від температурних умов його зберігання. При температурі 5–10°С розвиваються різні флюоресцуючі бактерії, бактерії групи протея, мікрококи, спороутворюючі палички.

Таблиця 1 Залежність зростання мікрофлори в молоці від температури зберігання

Ці мікроорганізми хоч і повільно, але можуть викликати зміни в білках молока, інколи надаючи йому гіркого смаку. При температурі в межах 10–15 °С одночасно починається розвиток молочнокислих стрептококів. При температурі 15–25 °С в молоці вже відбувається переважний розвиток молочнокислих стрептококів. При температурі вище 25 °С розвиваються молочнокислі стрептококи, а також молочнокислі палички.

При зберіганні молока за температурних умов, що сприяють розвитку мікроорганізмів, змінюється співвідношення між окремими їх групами. Це можна бачити з таблиці 2, в якій приведені дані про ріст мікрофлори і про зміни в її складі.
Таблиця 2 Розмноження мікрофлори залежно від терміну зберігання молока

У зв'язку з впливом температурного фактора на кількісний та якісний стан мікрофлори, основною умовою зниження мікробного обсіменіння молока є забезпечення такого температурного режиму його зберігання, при якому були б створені сприятливі умови для життєдіяльності і розмноження небажаної мікрофлори, зокрема гнильних мікроорганізмів.

Отже бездоганна за хімічним складом молоко, одержане за незадовільних санітарно-гігієнічних умов, швидко може стати непридатним для вживання або навіть шкідливим для здоров'я споживачів. Ось чому корів необхідно утримувати в добротних приміщеннях з відповідним обладнанням і нормальним мікрокліматом, організовувати добрий догляд за тваринами, постійно підтримувати чистоту й належний санітарний стан, суворо дотримуватись гігієни при доїнні, відповідних санітарних правил при первинній обробці, зберіганні й транспортуванні молока, а також переробці його на молочних підприємствах. Створення відповідних санітарно-гігієнічних умов треба починати з вибору місця під забудову молочної ферми, експертизи проектів будівництва і капітального ремонту тваринницьких приміщень. Одночасно має бути приділена належна увага благоустрою території ферми, її озелененню та захисту від заносу інфекційних та інших хвороб.

Серед усіх санітарних заходів та умов одержання молока високої санітарної якості основне значення має санітарний догляд за доїльною апаратурою, молочним посудом, охолоджувачами. молочними танками та цистернами молоковозів. Щоб надійно одержувати високоякісне молоко, доїльну апаратуру, молочні танки, охолоджувачі необхідно мити й дезінфікувати після кожного циклу використання їх, тобто після кожного доїння.

Поняття "санітарна обробка" об'єднує комплекс маніпуляцій, направлених на знищення патогенних і зниження кількості непатогенних мікроорганізмів до такого рівня, коли вони суттєво не впливають на якість молока при використанні обладнання. Експериментально визначено (Хоменко В.І., 1990), що молоко з мікробним числом (80+20) тис./см3 можна одержати лише за умов високого ступеня чистоти молочного обладнання, коли мікробне число змиву з їх поверхні не перевищує (8+2) тис./см3площі при колі-титрі більше 1.

Для підтримання належного санітарного стану доїльного й молочного обладнання необхідні: вода, миючі та дезінфікуючі засоби, а також пристосування для здійснення миття та дезінфекції (спеціальні пристрої для циркуляції або ванни різних конструкцій). Незалежно від типу доїльної техніки, її санітарна обробка ідентична і включає в себе попередню промивку, основну і заключне споліскування. Суть попередньої промивки заключається в тому, щоб якнайшвидше видалити залишки молока з допомогою холодної або теплої (не вище 35 °С) води. Від швидкості і якості проведення цієї процедури в значній мірі залежить ефективність подальшої обробки доїльного обладнання. слід зазначити, що якість води при цьому не має суттєвого значення. Рекомендуємо використовувати воду після заключного споліскування. Основна промивка має бути циклічною, тобто вода повинна циркулювати і при цьому виникає турбулентність. Тобто, в даному циклі значну роль відіграє механічна дія (турбулентність), час обробки, хімічні засоби і температура, при якій здійснюється промивка.

Для доброго ступеня промивання тривалість основної обробки – не менше 10-12 хв. Немаловажним фактором є правильність застосування хімічних засобів промивки. Слід виходити з того, що у процесі промивки необхідно видалити три основні складові молока: лактозу, жир і білок. Для видалення молочного цукру достатньо води, оскільки цукор розчинний у воді. Жир у воді не розчиняється, але при температурі понад 40 °С він стає м'якшим. Тому необхідна підвищена температура і емульгатори. Для видалення білків молока необхідна реакція середовища (рН) в межах 11-12, що сприяє утворенню молочного каменю. З метою профілактики цього процесу слід використовувати розчини з рН 1-2. Виходячи з цього, кислотні та лужні розчини слід чергувати. Температура їх має бути оптимальною (45-50 °С), але не вищою 80 °С, оскільки це не бажано для установки. Заключне споліскування повинне тривати не менше 15 хв. для видалення миючих (дезінфікуючих) засобів. Для цього етапу обробки найголовнішим є якість води, якій має надаватися важливе значення. Вода повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 для питної води.

Відповідно до ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі" молоко повинне бути отримане від здорових корів з господарств, благополучних щодо інфекційних захворювань. Натуральне незбиране молоко має бути чисти, без сторонніх присмаків і запахів. За зовнішнім виглядом та консистенцією – це однорідна рідина від білого до ясно-жовтого кольору, без осаду та згустків ,профільтрована та охолоджена після доїння. В молоці не допускається наявність інгібуючих речовин (мийно-дезінфікуючих, консервантів ,формаліну, соди, аміаку, пероксиду водню, антибіотиків). За фізико-хімічними, санітарно-гігієнічними та мікробіологічними показниками молоко розподіляють на вищий, перший та другий ґатунки (табл. 3).


Таблиця 3 Показники якості молока


Для виробництва продуктів дитячого харчування використовують молоко вищого та першого ґатунків, але з кількістю соматичних клітин 500 тис./см3, термостійкістю не нижче за другу групу відповідно до ГОСТ 25228–82. Крім того, густина молока всіх ґатунків повинна бути не менше як 1027 кг/м3 при температурі 20 °С, масова частка жиру та білка – відповідати базисним нормам, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Слід зазначити, що вперше до державного стандарту на молоко внесено вимоги щодо показників безпеки (табл. 4).

За домовленістю сторін допускається закупівля свіжого незбираного молока з густиною >1026 кг/м3 при температурі 20 °С і кислотністю від 15° до 21° Т. Це молоко оцінюється за результатами контрольної проби першим чи другим ґатунками, якщо за органолептичними показниками, чистотою, загальним бактеріальним обсіменінням, кількістю соматичних клітин і масовою часткою сухих речовин воно відповідає вимогам стандарту .


Таблиця 4 Показники безпеки молока


Органолептичні показники, температура, масова частка жиру, білка та сухих речовин, кислотність, густина, чистота визначаються під час закупівлі молока в кожній партії. За погодженням з виробниками молока його переробники чи покупці можуть встановити іншу періодичність визначення зазначених показників якості, але не рідше ніж 1 раз на декаду. Загальне бактеріальне обсіменіння, кількість соматичних клітин, наявність інгібуючих речовин визначають 1 раз на декаду і додатково за домовленістю сторін. Отримані значення цих показників якості поширюються на молоко між даним та наступним дослідженням. Наявність інгібуючих речовин та загальне бактеріальне обсіменіння одночасно визначають у паралельних пробах молока досліджуваного зразка. При підозрі на розбавлення молока водою досліджують його контрольну пробу за масовою часткою сухих речовин. У випадку підозри на інші фальсифікації визначають наявність інгібуючих речовин. У кожній партії молока для дитячого харчування та виробництва стерилізованих продуктів визначають термостійкість.

Періодичність контролю за показниками безпеки молока проводиться згідно з вимогами методичних вказівок "Порядок і періодичність контролю продовольчої сировини і харчових продуктів за показниками безпеки" від 27.07.95 МВ 5.08.07/1232. Контроль показників безпеки молока виконують атестовані та акредитовані Держстандартом України виробничі та спеціалізовані лабораторії підприємств, установ та інших організацій на договірних умовах незалежно від їх відомчої належності. Вміст у молоці залишкових кількостей антибіотиків контролюють лабораторії, що мають дозвіл на роботу із забруднювачами третьої-четвертої груп ризику.

Оскільки якість молока найтіснішим чином пов'язана з усіма технологічними операціями, у першу чергу слід звертати увагу на фізико-хімічні властивості його (кислотність, густину, температуру, масову частку сухих речовин), а також на кількість соматичних клітин у збірному молоці. Останнє є критерієм, що дозволяє зробити висновок не тільки про рівень захворювання на мастит у стаді, а й про санітарно-гігієнічне благополуччя молока.

Найпростішим, але досить важливим санітарно-гігієнічним показником якості молока є визначення ступеня його чистоти, що прямо пропорційно впливає на бактеріальне обсіменіння та кислотність молока.

Наступним важливим критерієм оцінки якості молока є визначення в ньому інгібуючих речовин, які потрапляють у молоко при лікуванні дійних корів антибіотиками, сульфаніламідними препаратами та деякими іншими хімічними сполуками. На молочній фермі необхідно постійно контролювати стан молочної залози корів й уникати застосування вищезгаданих препаратів у період лактації.

При отриманні молока високої санітарної якості одним із найважливіших показників є його загальне бактеріальне обсіменіння з визначенням колі-титру, що в основному залежить від чистоти доїльного обладнання та молочного посуду. При цьому необхідно контролювати дотримання передбачуваного режиму санітарної обробки: температуру води, концентрацію мийно-дезінфікуючого розчину за допомогою індикатора. При необхідності для уточнення пробу надсилають у регіональну державну лабораторію.

Контроль санітарного стану доїльного обладнання та молочного посуду, включаючи шланги, насоси, охолоджувачі та інші ємності ля молока, що здійснюється візуально та за допомогою марлевих тампонів, є невід'ємним фактором отримання молока високої якості.

Не менш важливим показником є термостійкість молока, яку також можна визначити в умовах молочної ферми.



Отже, технологія отримання молока високої якості включає такі етапи:

  • застосування високоефективних режимів санітарної обробки доїльного обладнання та молочного посуду;

  • систематичний контроль фізико-хімічних показників молока;

  • періодичний візуальний і бактеріальний контроль санітарного стану вузлів молочної лінії та молока щодо загального бактеріального обсіменіння та колі-титру шляхом прискорених методик;

  • періодичний контроль робочих розчинів дезінфікуючих засобів щодо їх концентрації та активності;

  • систематичний контроль збірного молока за рівнем соматичних клітин та оцінка стада на захворюваність корів на мастит;

  • з метою зниження кількості соматичних клітин необхідно ліквідувати захворюваність корів на мастит, не зливати у загальний надій молоко корів з порушенням секреції молочної залози та із шлунково-кишковими захворюваннями, а також молоко корів молозивного та запускного періодів;

  • утримуватись від лікування корів у лактаційний період антибіотиками та сульфаніламідами, оскільки їх залишки потрапляють у молоко незалежно від способу введення. У випадку використання вищезгаданих препаратів забороняється зливати у загальний надій молоко в терміни, вказані в настанові до препарату. Для лікування корів, хворих на мастит, у лактаційний період рекомендується застосовувати патогенетичну терапію та біологічні препарати;

  • одним із головних факторів при отриманні молока високої санітарної якості є збалансована повноцінна годівля, що сприяє стабілізації казеїн-кальцій-фосфатного комплексу в молоці й протектує молоко від згортання при високотемпературних режимах.

Таким чином, якість молока суттєво залежить від ряду організаційних, ветеринарних, зооінженерних і технологічних факторів.
Завдання

  1. Виписати з таблиці 5 необхідні дані відповідно до варіанту завдання.

  2. Визначити загальний рівень зростання (розмноження) мікрофлори в молоці (кількість мікроорганізмів у всьому об’ємі молока).

  3. Розрахувати загальний вміст у молоці бактерій різних груп (табл.2).

  4. Встановити чи відповідає якість молока за показником загального бактеріального обсіменіння вимогам ГОСТ 25228-82.

  5. Визначити до якого ґатунку слід відносити дане молоко (табл.3). Чи можна дане молоко використовувати для виготовлення продуктів дитячого харчування?

  6. Використовуючи табл.4 розрахувати фактичний вміст небезпечних речовин у зразку молока (молоко вважається не якісним за умови ГДКзв > 1, явищем синергізму знехтувати).

  7. Використовуючи приклад (табл.6) розрахувати закупівельну ціну 1 ц даного молока (враховуючи встановлений ґатунок та вимоги безпезпечності).



Таблиця 5 Варіанти завдання

вар.

Час зберігання

молока, год.

Об’єм

молока, мл

Загальний вміст небезпечних речовин, мг

Pb

Cd

As

Hg

Cu

Zn

гексахлоран

нітрати



2

0,5

0,1

-

-

0,008

-

-

0,02

-



12

1

-

0,4

-

0,003

3,7

-

-

-



24

1,5

0,2

-

0,36

-

-

6,1

-

-



36

2

-

-

-

-

2

-

0,1

18



48

2,5

-

0,3

0,17

0,002

-

-

-

-



60

3

0,8

-

-

-

-

2,17

-

21



72

3,5

-

0,98

-

0,001

-

-

0,9

-



84

4

0,3

-

0,9

-

-

6,1

-

-



2

4,5

-

0,36

-

-

4

-

1

-



12

5

1

-

-

0,01

-

0,17

-

-



24

5,1

-

-

0,02

-

8

-

0,3

-



36

5,2

0,05

-

-

0,003

-

1

-

-



48

5,3

-

-

-

-

-

2,01

0,2

11



60

5,4

-

0,18

-

-

5,3

-

1

-



72

5,5

-

-

0,31

-

3,8




-

5



84

5,6

2

-

-

0,01

-

3,08

-

-



2

5,7

-

0,29

-

-

-

2,04

2,11

-



12

5,8

-

-

-

-

9

-

0,8

14



24

5,9

-

-

0,1

-

-

5,15

0,1

-



36

6

0,07

-

-

0,06

-

-

2

-



48

6,1

-

-

-

-

3




1,11

2



60

6,2

-

1,1

-

-

7

2,05

-

-



72

6,3

-

0,01

-

0,04

-

1,07

-

-



84

6,4

0,13

-

0,21

-

-

-

2,1

-



2

6,5

-

-

0,02

-

4,1

-

-

1


Таблиця 6 Приклад розрахунку закупівельної ціни 1 ц молока

Вихідні дані:

Співвідношення вартості жиру та білка в закупівельній ціні 1 ц молока, %

40:60

Закупівельна базова ціна за 1 ц молока першого сорту з базисними нормами за вмістом жиру 3,4% і білка 3,0%, грн.

60,0

Надбавки та знижки до ціни першого сорту з урахуванням якісних показників молока, %:

надбавка за молоко вищого сорту до ціни молока першого сорту

15,0

знижка за молоко другого сорту до ціни молока першого сорту

10,0

Розрахункові показники

Вартість 1% жиру та білка в 1 ц молока за базовою ціною першого сорту, грн:




жир (60,0 · 0,4 : 3,4)

7,059

білок (60,0 · 0,6 : 3,0)

12,0

Приклад розрахунку закупівельної ціни за 1 ц молока з вмістом жиру 3,6%, білка – 2,8%, грн:

вартість жиру в 1 ц молока (7,059 · 3,6)

25,41

вартість білка в 1 ц молока (12,0 · 2,8)

33,60

ціна 1 ц молока першого сорту (25,41 + 33,60)

59,01

ціна 1 ц молока вищого сорту (59,01 · 1,15)

67,86

ціна 1 ц молока другого сорту (59,01 · 0,9)

53,11

ціна 1 ц неохолодженого молока, грн:




вищого сорту (67,86 · 0,95)

64,47

першого сорту (59,01 · 0,95)

56,06

другого сорту (53,11 · 0,95)

50,45


Таблиця 7 Дані для розрахунку закупівельної ціни 1 ц молока

вар.

Вміст жиру, %

Вміст білка, %

Охолодженість

молока



3,01

3,25

+



3,02

3,24

-



3,03

3,23

+



3,04

3,22

-



3,05

3,21

+



3,06

3,20

-



3,07

3,19

+



3,08

3,18

-



3,09

3,17

+



3,10

3,16

-



3,11

3,15

+



3,12

3,14

-



3,13

3,13

+



3,14

3,12

-



3,15

3,11

+



3,16

3,10

-



3,17

3,09

+



3,18

3,08

-



3,19

3,07

+



3,20

3,06

-



3,21

3,05

+



3,22

3,04

-



3,23

3,03

+



3,24

3,02

-



3,25

3,01

+


Контрольні запитання

  1. Дайте визначення термінам: ГДК, синергізм, санітарна обробка, показник якості.

  2. Що належить до органолептичних показників якості молока?

  3. Який державний орган займається стандартизацією молока?

  4. Які групи мікроорганізмів розмножуються у молоці під дією різних температур?

  5. Які технологічні етапи отримання молока високої якості Вам відомі?


скачать файл



Смотрите также:
Урок №5 Тема. Робота з колонками. Практична робота №3 «Створення у текстовому документі різних видів списків та колонок»
39.88kb.
Практична граматика (японська мова)”
14.57kb.
Практична робота №2
272.37kb.
Практична робота №1 Кількісні, якісні та оцінні критерії; збалансованість-незбалансованість, екзоглосність-ендоглосність, гіперглосність/гіпоглосність. План
16.15kb.
Cпецкурс “Основи веб-дизайну Розділ Графіка, аудіо- та відеоінформація на веб-сторінках Практична робота №6
78.13kb.
Графічний аналіз рядів даних. Різновиди діаграм, їх створення і налаштування. Правила техніки безпеки при роботі з комп’ютером. Практична робота №8
187.09kb.
Урок 1 Тема: «Нема байки без правди»
290.6kb.
Методичні рекомендації до проведення учбово-польової практики із курсу практична іхтіологія затверджено: Вченою Радою зну
344.37kb.
Конспект уроку Вчитель фізики та інформатики Ситніцька М. В. Мета уроку
67.18kb.
Механічна робота. Мета
84.8kb.
Голова Науково-методичної ради ігсн
99.77kb.
Перше інформаційне повідомлення
75.68kb.