vesnat.ru страница 1
скачать файл


Національний авіаційний університет

Аерокосмічний інститут

Механіко – енергетичний факультет

Кафедра електроенергетичних систем


Індекс Р01-8.090603-16 ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

__________________ М.Кулик

“_____”______________2005р.




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

Наземні засоби забезпечення безпеки польотів”

(за кредитно-модульною системою)

Напрям: 0906 “Електротехніка”

Спеціальність: 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”

Курс 5 Семестр 9

Лекції 34 години Диф. залік 9 семестр


Лабораторні заняття 17 годин
Самостійна робота 78 годин
Індивідуальна робота 6 годин
Всього 135 годин

Домашні завдання 2 (9 семестр)


Київ 2005


Робоча навчальна програма дисципліни “Наземні засоби забезпечення безпеки польотів” складена на основі робочого навчального плану №РСМ-3-603/01 напряму 0906 “Електротехніка” спеціальності 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”, навчальної програми цієї дисципліни, індекс Н-3-8.090603-16, затвердженої 22 жовтня 2002 року, “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.

Робочу навчальну програму склали:

доцент кафедри електротехніки

і світлотехніки ____________ Ванецян С.Г.

доцент кафедри електротехніки

і світлотехніки ____________ Дев’яткіна С.С.


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри електротехніки і світлотехніки, протокол №_____ від “_____”____________2005р.
Завідувач кафедри ____________ Васильєв В.В.

Робоча навчальна програма узгоджена (рецензована) випусковою кафедрою електроенергетичних систем спеціальності 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”.

Завідувач випускової кафедри

______________ Казак В.М.

“_____”____________2005р.
Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної ради аерокосмічного інституту,

протокол №_____ від “_____”____________2005р.


Голова НМРР _____________ Дмитрієв С.О.
Згоден
Декан МЕФ
_______________ Панін В.В.

“_____”_____________2005р.



ЗМІСТ

ВСТУП 4

1 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 4

1.1 Мета викладання навчальної дисципліни 4

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни 4

1.3 Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця 4

1.4. Інтегровані вимоги до знань та вмінь з навчальної дисципліни 5

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів 5

1.6. Міждисциплінарні зв'язки навчальної дисципліни 6

2 ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 7

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни 7

2.2 Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять 8

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика та обсяг 8

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика та обсяг 10

2.2.3. Індивідуальна робота 10

2.2.4 Самостійна робота студентів і контрольні заходи 11

2.2.4.1 Домашнє завдання 11

3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ 13

3.1. 0сновна та додаткова література 13

3.2. Перелік наочних та навчально-методичних посібників, 14

методичних матеріалів до ТЗН 14

4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ 15

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ 15

4.1 Основні терміни, поняття, означення 15

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь 16





ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).


1 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.1 Мета викладання навчальної дисципліни


Метою викладання дисципліни є формування у студентів необхідних теоретичних та практичних знань і умінь у галузі технічної експлуатації наземних засобів забезпечення безпеки польотів особливо на етапі візуального пілотування повітряних суден (ПС) на аеродромах цивільної авіації (ЦА), військово-повітряних сил (ВПС) та аеродромах спільного розташування ЦА і ВПС.

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни


Головним завданням вивчення дисципліни є навчити студентів:

  • інженерному аналізу та синтезу основних наземних засобів забезпечення безпеки польотів;

  • визначенню надійності наземних візуальних засобів забезпечення безпеки польотів;

  • визначенню потенційної спроможності наземних візуальних засобів забезпечення безпеки польотів забезпечувати нормований рівень безпеки польотів ПС на аеродромах ЦА та ВПС на етапі візуального пілотування у різних метеоумовах;

  • розробці організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки польотів у зоні аеродрому.

1.3 Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця


Дисципліна “Наземні засоби забезпечення безпеки польотів” спрямована на вивчення наземних засобів забезпечення безпеки польотів ПС на аеродромах ЦА та ВПС, у зв'язку з чим вона є одною з найважливіших дисциплін у навчальному плані загальної і спеціальної професійної підготовки спеціалістів та магістрів за спеціальністю “Електротехнічні системи електроспоживання”.

На базі здобутих знань і умінь фахівцем будуть вирішуватися комплекси професійних завдань, пов'язаних з забезпеченням нормованого рівня безпеки польотів ПС візуальними аеронавігаційними наземними засобами забезпечення польотів. На базі здобутих знань і умінь фахівцем будуть вирішуватися комплекси професійних завдань, пов'язаних з технічною експлуатацією світлотехнічних систем аеропортів. Основна особливість викладання даної дисципліни складає у тому що на сьогоднішній день в аеропортах цивільної авіації застосовується в основному обладнання, яке експлуатується за межами встановленого заводом виробником строку служби. Однак, існують і таки аеропорти, у яких використовується нове імпортне обладнання. І в першому і в другому випадку відсутні нормативно-технічні документи ЦА, яки регламентують правила технічної експлуатації і того і іншого обладнання.


1.4. Інтегровані вимоги до знань та вмінь з навчальної дисципліни


В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

  • Основні терміни та визначення у галузі безпеки та регулярності польотів ПС, та головні принципи їх забезпечення на етапах пілотування у простих та складних метеорологічних умовах на аеродромах ЦА та ВПС.

  • Призначення та роль наземних аеронавігаційних засобів в процесі забезпечення нормованого рівню безпеки та регулярності польотів ПС на усіх етапах пілотування у зоні аеродрому.

  • Зміст керівних та нормативно-технічних документів цивільної авіації, а також матеріалів ІКАО та JAR-OPS у галузі забезпечення безпеки польотів в зоні аеродрому.

  • Основні вимоги, що ставляться до наземних аеронавігаційних візуальних засобів забезпечення безпеки польотів ПС у нормативно-технічних документах ЦА, МАК та матеріалах ІКАО і JAR-OPS.

  • Принципи побудови та класифікації наземних засобів забезпечення безпеки польотів, призначення та принцип дії всіх елементів, що входять до їх складу.

  • Методи визначення показників надійності наземних візуальних електрифікованих засобів забезпечення безпеки польотів ПС.

  • Методи оцінки впливу значень показників надійності наземних візуальних засобів забезпечення безпеки польотів на рівень безпеки польотів ПС на етапах візуального пілотування у складних метеоумовах.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Вміти:

  • Аналізувати вплив засобів забезпечення польотів на рівень безпеки польотів ПС в різних метеоумовах та на різних етапах пілотування ПС;

  • Визначати показники надійності основних візуальних засобів забезпечення безпеки польотів ПС – світлосигнальних систем аеродромів (ССА) різних категорій;

  • Кількісно оцінювати вплив надійності ССА та систем електропостачання аеродрому на рівень безпеки польотів ПС на етапі візуального пілотування у простих та складних метеоумовах;

  • Розробляти організаційно-технічні заходи щодо забезпечення наземними візуальними засобами нормованих значень рівню безпеки польотів ПС на етапі візуального пілотування у простих та складних метеоумовах.

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів


Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.

1.5.1 У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 „Класифікація та призначення наземних засобів забезпечення безпеки польотів” студент повинен:



Знати:

  • Основні терміни та визначення у галузі безпеки та регулярності польотів ПС, та головні принципи їх забезпечення на етапах пілотування у простих та складних метеорологічних умовах на аеродромах ЦА та ВПС.

  • Призначення та роль наземних аеронавігаційних засобів в процесі забезпечення нормованого рівню безпеки та регулярності польотів ПС на усіх етапах пілотування у зоні аеродрому.

  • Зміст керівних та нормативно-технічних документів цивільної авіації, а також матеріалів ІКАО та JAR-OPS у галузі забезпечення безпеки польотів в зоні аеродрому.

  • Основні вимоги, що ставляться до наземних аеронавігаційних візуальних засобів забезпечення безпеки польотів ПС у нормативно-технічних документах ЦА, МАК та матеріалах ІКАО і JAR-OPS.

Вміти:

  • Володіти сучасними термінами та визначеннями в галузі безпеки та регулярності польотів ПС.

  • Аналізувати вплив засобів забезпечення польотів на рівень безпеки польотів ПС в різних метеоумовах та на різних етапах пілотування ПС.

1.5.2 У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Світлосигнальна система аеродрому – основний візуальний засіб забезпечення безпеки польотів на етапі візуального пілотування” студент повинен:



Знати:

  • Принципи побудови та класифікації наземних засобів забезпечення безпеки польотів, призначення та принцип дії всіх елементів, що входять до їх складу.

  • Методи визначення показників надійності наземних візуальних електрифікованих засобів забезпечення безпеки польотів ПС.

  • Методи оцінки впливу значень показників надійності наземних візуальних засобів забезпечення безпеки польотів на рівень безпеки польотів ПС на етапах візуального пілотування у складних метеоумовах.

Вміти:

  • Визначати показники надійності основних візуальних засобів забезпечення безпеки польотів ПС – світлосигнальних систем аеродромів (ССА) різних категорій;

  • Кількісно оцінювати вплив надійності ССА та систем електропостачання аеродрому на рівень безпеки польотів ПС на етапі візуального пілотування у простих та складних метеоумовах;

  • Розробляти організаційно-технічні заходи щодо забезпечення наземними візуальними засобами нормованих значень рівню безпеки польотів ПС на етапі візуального пілотування у простих та складних метеоумовах.

1.6. Міждисциплінарні зв'язки навчальної дисципліни


Дисципліна “Наземні засоби забезпечення безпеки польотів” базується на таких фундаментальних дисциплінах як, математика, теорія ймовірностей, теоретичні основи електротехніки, промислова електроніка, електрообладнання світлосигнальних систем аеропортів, комплекси електросвітлосигнального забезпечення польотів, надійність і діагностика електрообладнання.


2 ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни


п/п


Назва теми

Обсяг навчальних

занять, год.



Усього

Лек-ції

Лабораторні

СРС

ІР

Семестр 9

Модуль №1 „Класифікація та призначення наземних засобів забезпечення безпеки польотів”

1.1

Загальні проблеми безпеки та регулярності польотів. Рівні безпеки польотів.

8

4

-

4

-

1.2

Основні вимоги, що ставляться до наземних інструментальних візуальних аеронавігаційних засобів забезпечення польотів

4

2

-

2

-

1.3

Наземні засоби візуального забезпечення безпеки польотів повітряних суден.

23

6

4

13

-

1.4

Наземні засоби систем електропостачання об’єктів аеропорту та їх вплив на безпеку польотів ПС.

21

4

4

11

2

1.5

Домашнє завдання 1

8




-

8

-

1.6

Модульна контрольна робота №1

4

2

-

2

-

Усього за модулем

68

18

8

40

2

Модуль №2 Світлосигнальна система аеродрому – основний візуальний засіб забезпечення безпеки польотів на етапі візуального пілотування”

2.1

Аеродромні візуальні аеронавігаційні не електрифіковані та електрифіковані засоби забезпечення польотів.

12

6

-

6

-

2.2

Математична модель етапу візуального пілотування повітряних суден та її аналіз.

15

2

4

9

-

2.3

Визначення впливу надійності ССА на рівень безпеки польотів ПС.

24

4

5

11

4

2.4

Технічна експлуатація ССА за межами гарантованого терміну служби.

4

2

-

2

-

2.5

Домашнє завдання 2

8

-

-

8

-

2.6

Модульна контрольна робота №2

4

2

-

2

-

Усього за модулем

67

16

9

38

4

Усього за 9-й семестр

135

34

17

78

6

Усього за навчальною дисципліною

135

34

17

78

6

2.2 Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика та обсяг


№ п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лекції

СРС

Семестр 9

Модуль №1 “Наземні засоби забезпечення безпеки польотів”

1.1

Загальні проблеми безпеки та регулярності польотів.

Основні терміни та визначення у галузі безпеки польотів у цивільній авіації. Загальні питання безпеки та регулярності польотів.



2

2

1.2

Рівень безпеки польотів повітряних суден, його визначення та нормування.

Технологія взаємодії екіпажу ПС з наземними візуальними засобами забезпечення польотів та з наземними радіотехнічними засобами забезпечення польотів на аеродромах цивільної авіації у сучасних умовах.



2

2

1.3

Основні вимоги, що ставляться до наземних інструментальних візуальних аеронавігаційних засобів забезпечення польотів

Експлуатаційний мінімум аеродрому. Категорії злітного та посадкового мінімумів аеродромів цивільної авіації.



2

2

1.4

Наземні аеродромні радіотехнічні засоби забезпечення безпеки польотів ПС.

Склад, класифікація. Радіотехнічні засоби систем посадки типу ОСП. Окрема приводна радіостанція. Системи типу ILS. Радіолокаційні системи посадки. Радіолокаційні системи керування повітряним рухом у зоні аеродрому. Обзорний радіолокатор. Автоматичний радіопеленгатор. Системи VOR/DME



2

2

1.5

Наземні аеродромні метеорологічні засоби забезпечення безпеки польотів ПС.

Склад та розміщення метеорологічного обладнання. Метеорологічна інформація. Засоби для визначення дальності видимості на злітно-посадкової смузі.



2

2

1.6

Наземні аварійно-рятувальні засоби забезпечення безпеки польотів ПС.

Перелік задач, які вирішуються за допомогою цих засобів. Вплив на рівень безпеки польотів.



2

2

1.7

Наземні засоби систем електропостачання об’єктів аеропорту.

Системи електропостачання об’єктів аеропорту. Склад, класифікація відповідно до рівня надійності. Аналіз технічних вимог до електропостачання об’єктів аеропорту різних категорій



2

2

1.8

Аналіз впливу надійності систем електропостачання об’єктів аеропорту на рівень безпеки польотів.

Аналіз впливу показників надійності систем електропостачання об’єктів аеропорту на рівень безпеки польотів ПС у зоні аеродрому.



2

2

Модульна контрольна робота №1

2

2

Усього за модулем №1

18

18

Модуль №2 Світлосигнальна система аеродрому – основний візуальний засіб забезпечення безпеки польотів на етапі візуального пілотування”

2.1

Аеродромні візуальні аеронавігаційні не електрифіковані засоби забезпечення польотів ПС.

Призначення, склад наземних систем візуального забезпечення безпеки польотів ПС на етапах візуального пілотування у різних метеоумовах вдень та вночі. Класифікація. Основні терміни та визначення.



2

2

2.2

Аеродромні візуальні аеронавігаційні електрифіковані засоби забезпечення польотів ПС.

Призначення, класифікація, основні принципи побудови світлосигнальних систем аеродромів (ССА). Призначення та роль ССА в забезпеченні безпеки польотів ПС на етапах візуального пілотування у простих та складних метеоумовах.



2

2

2.3

Аеродромні візуальні аеронавігаційні електрифіковані засоби забезпечення польотів ПС.

Класифікація ССА за категоріями. Склад ССА різних категорій. Підсистеми вогнів ССА. Склад підсистем вогнів різних категорій. Схеми розміщення вогнів на літовищі аеродрому. Якісний аналіз впливу ССА на безпеку польотів ПС.



2

2

2.4

Математична модель етапу візуально пілотування ПС

Складові етапу візуального пілотування. Роль наземних візуальних засобів забезпечення безпеки польотів на згаданих етапах. Математична модель етапу візуального пілотування яка відбиває роль світлосигнальної системи аеродрому.



2

2

2.5

Кількісний аналіз впливу надійності ССА на рівень безпеки польотів.

Стани ССА та пов’язані з ними ситуації, які можуть виникнути у процесі функціонування ССА та їх вплив на рівень безпеки польотів ПС. Умови успішного заходу на посадку ПС у СМУ.



2

2

2.6

Методика визначення впливу надійності ССА на безпеку польотів.

Методика кількісної оцінку впливу надійності ССА та її підсистем на рівень безпеки польотів ПС у складних метеоумовах вдень і вночі. Надійність наземних візуальних засобів забезпечення польотів та її вплив на рівень безпеки польотів на етапі візуального пілотування у різних МУ.




2

2

2.7

Технічна експлуатація ССА за межами гарантованого терміну служби. Забезпечення безпеки польотів на етапі візуального пілотування.

Особливості експлуатації ССА, які виробили ресурс, гарантований заводом виробником. Заходи щодо забезпечення та підвищення рівня надійності ССА. Можливість подовження терміну служби ССА, які експлуатуються за межами терміну служби.



2

2

Модульна контрольна робота №2

2

2

Усього за модулем №2

16

16

Усього за 9 семестр

34

34

Усього за навчальною дисципліною

34

34

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика та обсяг


№ п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лабор.

СРС

Семестр 9

Модуль №1 “Наземні засоби забезпечення безпеки польотів”

1.1

Вивчення та аналіз аеродромних наземних засобів забезпечення безпеки польотів ПС.

4

7

1.2

Експериментальне визначення впливу надійності системи електропостачання аеропорту на рівень безпеки польотів ПС у складних метеоумовах.

4

7

Усього за модулем №1

8

14

Модуль №2 Світлосигнальна система аеродрому – основний візуальний засіб забезпечення безпеки польотів на етапі візуального пілотування”

2.1

Експериментальне визначення впливу надійності ССА на рівень безпеки польотів ПС у складних метеоумовах.

4

7

2.2

Експериментальне визначення показників надійності ССА, що впливають на безпеку польотів ПС аналітичним методом.

5

7

Усього за модулем №2

9

14

Усього за 9 семестр

17

28

Усього за навчальною дисципліною

17

28

2.2.3. Індивідуальна робота


Тематика індивідуальної роботи:

1. Аналіз впливу надійності системи електропостачання об’єктів аеропорту на рівень безпеки польотів повітряних суден на етапі візуального пілотування у складних метеоумовах (2 год.).

2. Кількісний аналіз впливу надійності ССА на рівень безпеки польотів повітряних суден на етапі візуального пілотування у складних метеоумовах (2 год.).

3. Визначення надійності світлосигнальної системи аеродрому аналітичним методом та методом статистичного моделювання (2 год.).



Сумарний обсяг – 6 год.

2.2.4 Самостійна робота студентів і контрольні заходи


№ тижня

Зміст самостійної роботи студента

Обсяг год.

Форма контролю

Номер тижня контролю

1

Опрацювання матеріалу лекції №1.1

2

ПК

3

2

Опрацювання матеріалу лекції №1.2

2

ПК

3

2

Підготовка до лабораторного заняття №1.1

3,5

ПК

2

3

Опрацювання матеріалу лекції №1.3

2

ПК

5

4

Опрацювання матеріалу лекції №1.4

2

ПК

5

4

Підготовка до лабораторного заняття №1.1

3,5

Захист лаб. раб

4

5

Опрацювання матеріалу лекції №1.5

2

ПК

7

6

Опрацювання матеріалу лекції №1.6

2

ПК

7

6

Підготовка до лабораторного заняття №1.2

3,5

ПК

6

7

Опрацювання матеріалу лекції №1.7

2

ПК

8

8

Опрацювання матеріалу лекції №1.8

2

ПК

8

8

Підготовка до лабораторного заняття №1.2

3,5

Захист лаб. раб

8

4-8

Виконання та захист домашнього завдання №1

8

Захист ДЗ

8

9

Підготовка до МКР №1

2

МКР

9

10

Опрацювання матеріалу лекції №2.1

2

ПК

12

10

Підготовка до лабораторного заняття №2.1

3,5

ПК

10

11

Опрацювання матеріалу лекції №2.2

2

ПК

12

12

Опрацювання матеріалу лекції №2.3

2

ПК

14

12

Підготовка до лабораторного заняття №2.1

3,5

Захист лаб. раб

12

13

Опрацювання матеріалу лекції №2.4

2

ПК

14

14

Опрацювання матеріалу лекції №2.5

2

ПК

16

14

Підготовка до лабораторного заняття №2.2

3,5

ПК

14

15

Опрацювання матеріалу лекції №2.6

2

ПК

16

16

Опрацювання матеріалу лекції №2.7

2

ПК

17

16 - 17

Підготовка до лабораторного заняття №2.2

3,5

Захист лаб. раб

16, 17

13-16

Виконання та захист домашнього завдання №2

8

Захист ДЗ

16

17

Підготовка до МКР №2

2

МКР

17

Усього

78






2.2.4.1 Домашнє завдання


Головною метою домашнього завдання є навчити студентів самостійно вирішувати технічні проблеми, пов’язані з розрахунками показників рівню безпеки польотів ПС у зоні аеродрому і безпосередньо на етапі візуального пілотування у простих та складних метеоумовах, розробляти організаційно-технічні заходи по забезпеченню потрібного рівня безпеки польотів ПС.

Зміст першого домашнього завдання полягає в проведенні кількісного аналізу впливу показників надійності підсистем ССА на рівень безпеки польотів у складних метеоумовах на етапі візуального пілотування.

Зміст другого домашнього завдання полягає в тому, що на базі отриманих результатів першого домашнього завдання студентом розробляються організаційно-технічні заходи, спрямовані на підсистему ССА, що дозволяють забезпечити нормоване значення рівню безпеки польотів на етапі візуального пілотування у складних метеоумовах.

Домашнє завдання виконується кожним студентом самостійно (в деяких випадках можливо виконання комплексного домашнього завдання коли два студента розробляють одну тему) може містити елементи творчості, але в обов’язковому порядку повинно мати такі розділи:



  1. Вихідні дані і технічне завдання, що розроблено студентом на підставі запропонованих викладачем вимог що до об’єкту розробки.

  2. Інженерний аналіз об’єкта розробки з описом його надійності.

  3. Вибір та обґрунтування математичної моделі етапу візуального пілотування, а на його базі показників надійності підсистеми ССА, яки безпосередньо впливають на рівень безпеки польотів.

  4. Розрахунок та кількісний аналіз впливу показників надійності запропонованої підсистеми аеродромних вогнів на рівень безпеки польотів.

  5. Розробка та докладний опис організаційно-технічних заходів щодо забезпечення нормованих значень показників рівню безпеки польотів на етапі візуального пілотування у складних метеоумовах.

Завершується домашнє завдання висновками та оцінкою одержаних результатів. У випадку необхідності обґрунтовуються перспективи продовження роботи.

Обсяг домашнього завдання повинен бути таким, що забезпечує докладний опис всіх необхідних розділів пов’язаних з рішенням поставленого завдання. Час виконання кожного з домашніх завдань складає 8 годин.


3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

3.1. 0сновна та додаткова література


Основна.

  1. Нормы годности к эксплуатации в ССCР гражданских аэродромов (НГЭА СССР) – М.:- Транспорт, 1992. – 112 с.

  2. В.М. Самусь, Количественные оценки безопасности полетов: Учебное пособие для вузов. ГА/МГА, КИИГА. – К., 1988.-80 с.

  3. Державний стандарт України 2860 – 94 «Надійність техніки. Терміни та визначення», чинний від 01.01.1996.

  4. Ю.В. Фрид, Ю.К. Величко, В.Д. Козлов, С.Г. Ванецян и др. Элек-тросветосигнальное оборудование аэродромов. - М.: Транспорт, 1988. -318с.

  5. П.Л. Андреев, И.С. Гладыш, В.А. Воеводзинский, Светотехнические системы обеспечения полетов. Техническая зксплуатация: Учеб. пособие, - М:.“Транспорт”, 1981. - 279 с.

Додаткова.

  1. Азарсков В.М., Ванецян С.Г., Девяткіна С.С. Системи світлосигнальні аеродромні. Українсько-російсько-англійский термінологічний словник. –К.: НАУ, 2002.- 44 с.

  2. Наставление по электросветотехническому обеспечению полетов в гражданской авиации СССР (НАЭСТОП ГА-86) - М.: Транспорт, 1987. - 127 с.

  3. Методики оценки соответствия нормам годности к эксплуатации в СССР гражданских аэродромов - М.: Транспорт, 1992. - 144 с.

  4. Державний нормативний акт про охорону праці, ДНАОП 0.00- 1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Киів 1998.

  5. Авиационные правила. часть. 139,. том II, Сертификация аэродромов, "Сертификационные требования к аэродромам", 1996, 84 с.

  6. ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення -Чинний від 28.12.94.

  7. Авиационные правила. часть. 170, том II, Сертификационные требования к оборудованию аэродромов и воздушных трасс , 1996, 84 с.

  8. ДСТУ 2389-94 Технічне діагностування та контроль технічного стану. Терміни та визначення. - Чинний від 01.01.95.

  9. ГОСТ 25866-83 Эксплуатация техники. Термины и определения. - Введ.01.09.83.

  10. Правила технічної експлуатації електроустановок спожівачів / Держенергонагляд України.- К.: Дисконт, 1995.- 280 с.

  11. Аэродромы. Приложение 14 к Конвенции о международной гражданской авиации. - Монреаль, 1983.- 206 с.

  12. Электрическое и светотехническое оборудование аэропортов. Справочник/ Ю.К. Величко, В.Д. Козлов, И.А. Зеленков и др. - М.: Воздушный трансп.,1994- 272 с.

  13. Л.Ф. Онищенко. Светосигнальные системы посадки и их оборудование. Учеб. пособие для вузов. Киев: КИИГА, 1978. - 72 с.

  14. Joint aviation Requirements JAR – OPS 1 Commercial Air Transportation (Aeroplanes). Amendment 4. 1 July 2002

3.2. Перелік наочних та навчально-методичних посібників,

методичних матеріалів до ТЗН


пор.


Назва

Шифр тем за тематичним планом

Кількість

1

Діючий макет світлосигнальної системи аеродрому типу ВВІ-1, та ВВІ-2.

2.1, 2.3

1

2

Плакат: “Якісний аналіз впливу світлосигнальних систем аеродромів на безпеку польотів”


2.1

1

3

Плакат: “Структурна схема ССА”

2.2

2

4

Плакат: “Кількісний аналіз впливу ССА на безпеку польотів”

2.5

1

5

Плакат: “Математична модель надійності ССА”

2.4

1

6

Плакат: “Режими експлуатації світлосигнальної системи аеродрому”


2.2

1

7.

Плакат: “Імовірнісна модель надійності підсистеми світлосигнальної системи аеродрому”


2.2, 2.4

1

8

Плакат: “Математична модель надійності підсистеми світлосигнальної системи аеродрому”


2.6

1

9

Плакат: “Опис надійності світлосигнальної системи аеродрому”

2.6

1

10

Плакат: “Кількісний аналіз впливу ССА на безпеку польотів

2.6

1

11

Плакат: “Структурно – функціональна схема ССА типу ВВІ-ІІ”

2.3

1

12

Кінофільм "Посадка самолетов в условиях метеоминимума 2 категории".

1.2

1

13

Плакат: “Проблема надійності світлосигнальних систем аеродромів”

2.6

1

14

Плакат: “Імовірнісне моделювання надійності ССА

2.6

1

15

Плакати, що ілюструють алгоритм визначення надійності ССА.

2.6

3

16

Плакат: “Математична модель ПССА”

2.4

1

17

Пакет прикладних програм для визначення надійності ССА та кількісного аналізу впливу надійності ССА на рівень безпеки польотів.

2.6

1

18

Відео матеріали по наземних засобах забезпечення безпеки польотів фірми “Transcon”

1.4 – 1.8

2



4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

4.1 Основні терміни, поняття, означення


4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за дев’ятий семестр) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.


4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь


4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента



9 семестр

Модуль №1

Модуль №2

Мах

кількість

балів


Вид

навчальної роботи



Мах

кількість

балів


Вид

навчальної роботи



Мах

кількість

балів


Виконання та захист лабораторної роботи №1.1

6

Виконання та захист лабораторної роботи №2.1

6




Виконання та захист лабораторної роботи №1.2

6

Виконання та захист лабораторної роботи №2.2

6

Засвоєння матеріалу лекцій №1.1 – 1.2

5

Засвоєння матеріалу лекцій №2.1 – 2.2

5

Засвоєння матеріалу лекцій №1.3– 1.4

5

Засвоєння матеріалу лекцій №2.3– 2.4

5

Засвоєння матеріалу лекцій №1.5 – 1.6

5

Засвоєння матеріалу лекцій №2.5 – 2.6

5

Засвоєння матеріалу лекцій №1.7 – 1.8

5

Виконання та захист домашнього завдання №2

6

Виконання та захист домашнього завдання №1

6

Заохочувальні заходи

3

Заохочувальні заходи

2

Виконання модульної контрольної роботи №1

6

Виконання модульної контрольної роботи №2

6

Усього за модулем №1

46

Усього за модулем №2

42

Семестровий диференційований залік

12

Усього за 9 семестр

100

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за національною шкалою


Оцінка в балах

Оцінка

за національною шкалою



Виконання та захист

лабораторної роботи



Засвоєння матеріалу лекцій

Виконання та захист домашнього завдання

Виконання та захист модульної контрольної роботи

6

5

6

6

Відмінно

5

4

5

5

Добре

3-4

3

4

4

Задовільно

менше 3

менше 3

менше 4

менше 4

Незадовільно

4.2.3. Якщо студент виконав та захистив лабораторні роботи з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються по одному додатковому заохочувальному балу за кожен такий вид навчальної роботи усього до двох балів – модуль №1 та до трьох балів – модуль №2. Також заохочувальні бали можуть нараховуватися за написанням студентом реферату, прийманні участі у студентський науково-технічній конференції, тощо.

4.2.4. Якщо студент виконав та захистив домашнє завдання поза встановлений термін з неповажних причин, то максимальне значення рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент за результатами захисту, дорівнює 5 (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в таблиці 4.2.

4.2.5. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.6. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.7. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.8. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до таблиці 4.3.

Таблиця 4.3. Відповідність підсумкових модульної рейтингової оцінки у балах оцінкам за національною шкалою



Модуль №1

Модуль №2

Оцінка за національною шкалою

41 - 46

38 - 42

Відмінно

35 - 40

31 - 36

Добре

27 - 34

25 - 30

Задовільно

менше 27

менше 25

Незадовільно

4.2.9. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).



Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою (табл. 4.2), яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.2.10. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.11. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.12. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює п’яти (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.

4.2.13. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.14. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 Відповідність підсумкових Таблиця 4.5Відповідність залікової

семестрових модульних рейтингових рейтингової оцінки в балах

оцінок в балах оцінкам за національною оцінці за національною шкалою.

шкалою

Оцінка

в балах


Оцінка

за національною шкалою






Оцінка

в балах


Оцінка

за національною шкалою



79-88

Відмінно




11-12

Відмінно

66-78

Добре




9-10

Добре

52-65

Задовільно




7-8

Задовільно

менше 52

Незадовільно




менше 7

Незадовільно

4.2.19. Сума підсумкової семестрової модульної та залікової рейтингової оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6).

4.2.24. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік (у даному випадку – у 9 семестрі), дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки (табл. 4.5), встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).

4.2.25. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.26. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

Таблиця 4.6 Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS.

Оцінка

в балах


Оцінка

за національною шкалою



Оцінка

за шкалою ECTS



Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)



82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)



75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)



67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)



60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)



35 – 59


Незадовільно


FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)



1 – 34

F
Незадовільно
(з обов’язковим повторним курсом)

4.2.27. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.

Національний авіаційний університет

Інститут електроніки та систем управління

Факультет систем управління

Кафедра електротехніки і світлотехніки


Індекс Р01-8.090603-16 ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

__________________ М.Кулик

“_____”______________2005р.




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

Наземні засоби забезпечення безпеки польотів”

(за кредитно-модульною системою)

Напрям: 0906 “Електротехніка”

Спеціальність: 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”

Курс 5 Семестр 9

Лекції 34 години Диф. залік 9 семестр


Лабораторні заняття 17 годин
Самостійна робота 78 годин
Індивідуальна робота 6 годин
Всього 135 годин

Домашні завдання 2


Київ 2005


Робоча навчальна програма дисципліни “Наземні засоби забезпечення безпеки польотів” складена на основі робочого навчального плану №РБ-3-603/01 напряму 0906 “Електротехніка” спеціальності 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”, навчальної програми цієї дисципліни, індекс Н-3-8.090603-16, затвердженої 22 жовтня 2002 року, “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.

Робочу навчальну програму склали:

доцент кафедри електротехніки і світлотехніки

_______________ С. Ванецян

доцент кафедри електротехніки і світлотехніки

_____________ С. Дев’яткіна


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри електротехніки і світлотехніки, протокол №_____ від “_____”____________2005р.
Завідувач кафедри __________________ В. Васильєв

Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету систем управління інституту електроніки і систем управління, протокол №_____ від “_____”____________2005р.


Голова НМРК _______________ Ю Безкоровайний



Згоден
Декан ФСУ
_______________ О. Кривоносенко

“_____”_____________2005р.



скачать файл



Смотрите также:
Лабораторні заняття 17 годин
478.64kb.
Програма для студентів спеціальності 040103 геологія Затверджено
667.06kb.
Супрамолекулярна хімія
189.12kb.
І семестр (29 годин) Теми: Вступ (2 години) Будова та життєдіяльність рослин (12 годин) Розмноження й розвиток рослин (10 годин) Водорості (5 годин) Запитання
87.51kb.
Методична вказівка для студентів заняття №1 (6 годин)
202.88kb.
Київська обл м. Славутич, Ленінградський квартал 6 Заняття Гурка «Я і природа»
52.2kb.
Семінару, практичного, лабораторного заняття та його методичне забезпечення
70.68kb.
Тема: Західноукраїнська Народна Республіка (зунр) Цілі заняття
139.46kb.
Кількість годин за програмою
321.92kb.
«Системний аналіз у суспільній географії»
48.93kb.
Кількість годин
33.72kb.
Робоча програма навчальної дисципліни
252.58kb.