vesnat.ru страница 1
скачать файл

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV.

Серія філол. 2004.Вип. 34. Ч.ІІ. С.170-173 Ser. Philologi. 2004. №34. Vol. ІІ. P.170-173

____________________________________________________________________________________________


УДК 81’373.2-112
ТОПОНІМИ ПРИКАРПАТТЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ВІДНОВЛЕННЯ

ПОТЕНЦІЙНОЇ ЛЕКСИКИ ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОГО ФОНДУ

(ФРАГМЕНТ РЕКОНСТРУКЦІЇ)

Святослав Вербич



Інститут української мови НАН України,

відділ термінології та ономастики,

вул. Грушевського, 4; 01001, Київ-001,

тел.: (044) 229-56-72
Проаналізовано топоніми Прикарпаття щодо можливості реконструкції лексичного фонду праслов’янської мови.

Ключові слова: ономастика, топоніміка, етимологія.
Українське Прикарпаття як частина значного Карпатського географічного масиву відіграло важливу роль у становленні українського етно- та лінгвогенезу, на що неодноразово звертали увагу дослідники. Відповідно, актуальними сьогодні є студії з різноманітних галузей, дотичних до вказаної проблематики, і насамперед з порівняльно-історичного мовознавства. У цьому контексті посідає вагоме місце й ономастика, зокрема топоніміка, до якої тепер у наукових колах часто звертаються не за принагідним описом певного матеріалу (наприклад, аналіз тих чи інших структурних формантів, словотвірних моделей топонімів), а як до наукової дисципліни, яка, послуговуючись принципами етимологічного аналізу, відновлює конкретні забуті факти мовної історії.

Предметом нашого розгляду є лінгвістичний аналіз кількох топонімів Львівщини та Івано-Франківщини, який має на меті з’ясувати первинну структуру відповідних географічних назв, відновити (хоча б фрагментарно) їх доонімну семантику й визначити етномовну належність.

Назва Верло позначає рівнину в с. Трійця Радехівського р-ну Львівської області [ОАІУМ]. Аналіз структури мікротопоніма дає змогу співвіднести його з апелятивом вéрло ‘дишель кінного приводу’ [ЕСУМ 1: 356]. Укладачі ЕСУМ порівнюють укр. верло зі спорідненими слов’янськими лексемами, як-от: чес. діал. vrlina ‘жердина колодязного журавля’, болг. върлина ‘жердина, тичка’, слвн. vrlína ‘отвір у тині, дерев’яні ворота’, відновлюючи для наведених фактів праформу *vьrlo ‘жердина’ [ЕСУМ 1: 356-357]. Формальним аналогом укр. верло можна вважати
с.-хорв. врло ‘круча, скеля’ [Речник ІІІ: 65]. Пор. також похідне болг. върлина ‘урвище’, яке мотивувало семантику основи мікротопоніма Върлина в Пирдопско [Заимов 1959: 135]. Зауважимо, однак, що сема ‘жердина’ не є первинною для псл. *vьrlo, яке постало на базі і.-є. етимологічного гнізда ùer-, ускладненого l- розширювачем. Отже, зазначені вище семи зі стрижневим ‘жердина’ є результатом еволюції первинної дієслівної семантики ‘крутити, вертіти’ – ‘те, що крутить (предмет, явище тощо)’ – ‘предмет, об’єкт викривленої форми’. Найімовірніше, що апелятив *vьrlo, мотивуючи семантику назви Верло, відбивав сему ‘кривизна’ як форму навколишнього рельєфу.

Назву гірського пасовища Заподрина (с. Орява Стрийського р-ну Львівськ. обл.; ОАІУМ) можна кваліфікувати (з погляду структури) як За-Подрина (пор. орне поле Подрі; с. Тернавка Стрийськ. р-ну Львівськ. обл.; ОАІУМ) або ж як онімізовану форму географічного терміна *заподрина < заподра ‘недоступне місце’ [Онишкевич 1: 282]. Однак і в першому, і в другому випадках носієм лексичного значенння є корінь подр(а), етимон якого відновлюємо в колі укр. пóдра ‘сідало для курей’, ‘горище’, ‘полиця під дахом’, ‘настил’, подрина ‘жердка на помості’, для яких укладачі ЕСУМ реконструюють праформу *podra, *podrъ – деривати з прийменниковим префіксом *po- й коренем *drъ ‘дерево’, відкидаючи як малоймовірний зв’язок з основою др- ‘дерти’ [ЕСУМ 4: 477]. На нашу думку, наведені лексеми переконливо ілюструють якраз семантику ‘те, що подерте (розділене)’ < подерти, подрати (пор. рос. діал. подрать ‘подерти’; СРНГ 28: 155). На підримку сказаного свідчать також споріднені (з погляду словотвору) апелятиви, як-от: рос. діал. выдра ‘виямка, заглибина’ [СРНГ 5: 274] < выдрать, пол. zadra ‘кора, що відстає від дерева’ [SJP VIII: 66] < zadrać. Отже, для кореневого подра доцільно відновити псл. *podьra < *podьrati. Пор. також структурно-семантично споріднені топоніми Подерть на Волині й Ровенщині < *podьrtь [Шульгач 1998: 215]. Відповідно, *podьra > *podьrina, *zapodьra > *zapodьrina.

На Івано-Франківщині зафіксовано назву мікрооб’єкта Шкляби (гірське узбіччя; с. Лазок Надвірнянськ. р-ну; ОАІУМ). Формально назва Шкляби відображає форму множини від імовірного географічного терміна *шкляба, у якому початковий ш- слід тлумачити як фонетично вторинний до с-, пор., наприклад: діал. (бойк.) шкеля ‘скеля’, шкала ‘прірва, скеля’ [Онишкевич 2: 253-254]. Отже, *шкляба < скляба. Лексему скляба можна зіставляти з діал. (гуцул.) клябука (кальбука) ‘палиця із загнутою ручкою’ [ГГ: 97] < кляб- (кальб-). Морфему кляб- можна інтерпретувати або як первинну, що сягає базового *klęb-, або ж як вторинну (унаслідок метатези) до *kъlb- з урахуванням нерегулярної рефлексації -ъl- > -ал- (варіант кальбука). У першому випадку можливою є реконструкція псл. *sklęba (s-mobile в складі кореня *klęb-), яке справедливо співвідносити (на підставі апофонії ę/Q) з псл. *klQba / *klQbъ (пор. с.-хорв. клуба ‘пеньок, колода’, ‘підйомний пристрій’, ‘тазостегновий суглоб’, укр. діал. клуб ‘клубок’, ‘стегна в худоби’) < і.-є. *kl-o-m-b(h)o- [ЭССЯ 10: 75]. Таким чином, для *sklęba можна відновити ймовірну сему *‘те, що має вигнуту форму’. У разі етимологізування скляба як скальба < скълба <*skъlba чіткішою виглядає морфологічна структура праформи: *skъl-b-a, де *skъl- < *(s)kel- з базовою семантикою ‘гнути, згинати’, розширене детермінативом -b-. Отже, реконструйоване *skъlba також відображає стрижневу сему ‘те, що має вигнуту форму’. Структурно-семантичний аналіз апелятива скляба як псл. *skъlba знаходить підтримку в колі численних похідних етимологічного гнізда *skъlb-/*kъlb-, проаналізованого у фаховій літературі [ЭССЯ 13: 182-183; Казлова 2003: 51-84].

Для назви гірського верха Щýбура (с. Ластівка Старосамбірськ. р-ну Львівськ. обл.; ОАІУМ) не засвідчено ідентичного географічного апелятива. Вважаємо за можливе етимологізувати оронім Щубура в колі місцевої лексики на зразок: укр. діал. (карпат.) щоб ‘вершина, маківка’, щовб ‘стрімка вершина гори’, ‘скеля’, ‘місцевість на підвищенні між двома ярами’, щомбур ‘скеля’ [Марусенко 1968: 254]. Наведені апелятиви мають спільну твірну основу щовб- < щолб- (щоб < щоўб < щолб унаслідок абсорбції сонорного л > ў, що є характерним фонетичним явищем у місцевих говірках, пор., наприклад, бойк. кобаник ‘грудка (цукру)’, кубай ‘вузол’ [Онишкевич 1: 392] < коўбаник < колбаник; куўбай < кълбай; щомбур < щомб-ур, щомб- < щолб- унаслідок лабіалізації л під впливом наступного б, пор. схоже щодо видозміненої фонетичної структури гуцул. кумбýк ‘низькоросла смерека’, ‘пень’, перен. ‘людина невеликого зросту’ [ГГ: 107] < кулбук < кълбук) < псл. *ščьlb-, відновленого в спеціальній літературі [Казлова 2003: 85-86] як структурний варіант до *čьlb- (пор. укр. діал. чолб ‘верхів’я гори’; Марусенко 1968: 253), що, відповідно, пов’язане якісним аблаутом із псл. *kъlb- ‘щось зігнуте, викривлене’ (пор. гуцул. ковбáн ‘відрізаний шматок дерева’, кóвбок ‘т.с.’, ковбури ‘темні хмари’; ГГ: 97). Підсумовуючи сказане, для ороніма Щубура можна відновити лексему *ščьlbura (у спеціальній літературі праформу *ščьlburъ реконструюють лише на підставі згаданого укр. щомбур; Казлова 2003: 94) – дериват із суф. -ur(a) від основи *ščьlb-.



У результаті етимологічного аналізу топонімів Верло, Заподрина, Шкляби, Щубура продемонстровано методику кваліфікації регіональної онімної лексики насамперед на ґрунті фактичного матеріалу української мови, що дозволило констатувати питомий характер відповідних онімів, а також відновити (передусім на підставі методу внутрішньої реконструкції) потенційні праслов’янізми *podьra / *podьrina, *zapodьra / *zapodьrina, *sklęba / *skъlba, *ščьlbura.
_______________________________________________


  1. Заимов Й. Местните имена в Пирдопско. София, 1959.

  2. Казлова Р.М. Славянская гідранімія. Праславянскі фонд. Гомель, 2003. Т.ІІІ.

  3. Марусенко Т.А. Материалы к словарю украинских географических апеллятивов (названия рельефов) // Полесье: Лингвистика. Археология. Топонимика. М., 1968. С.206-255.

  4. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: У 2-х ч. К., 1984.

  5. Шульгач В.П. Праслов’янський гідронімний фонд (Фрагмент реконструкції). К., 1998.

Джерела


    • ГГ –Гуцульські говірки. Короткий словник / Відп. ред. Я. Закревська. Львів, 1997.

    • ЭССЯ – Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд / Под ред. О.Н. Трубачева. – М., 1974-2003. – Вып. 1-30.

    • ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: У 7 т. / За ред. О.С. Мельничука. – К., 1982-2003. – Т.1-4.

    • ОПІУМ – Ономастичний архів Інституту української мови НАН України.

    • Речник – Речник српскохрватског књижевного и народного jезика. – Београд, 1959-1989. – Књ. 1-14.

    • СРНГ – Словарь русских народных говоров / Под ред. Ф.П. Филина и Ф.П. Сороколетова. – Л. (СПб.), 1966-1998. – Вып. 1-32.

    • SJP – Słownik języka polskiego / Pod red. J.Karłowicza, A.Kryńskiego, W.Niedźwiedźkiego. – Warszawa, 1900-1927. – T.I-VIII.

Precarpathian Toponyms as a Source of the Praslavonic Potential Lexical Fund Restoration (Reconstruction Fragment)
Svjatoslav Verbych
Institute of the Ukrainian Language

of National Academy of Sciences of Ukraine

Department of terminology and onomastics

Hrushevsky st.4, Kyiv, Ukraine, 01001,

tel: (044) 229-56-72
The article proposes etymological analysis Carpathians toponyms Верло, Заподрина, Шкляби, Щубура. The author restores the archetypes *podьra / *podьrina, *zapodьra / *zapodьrina, *sklęba / *skъlba, *ščьlbura.

Key words: onomastics, toponyms, structural linguistic, etymology.

Стаття надійшла до редколегії 25.02.2004


Прийнята до друку 10.03.2004

________________________________________

© Вербич С., 2004


скачать файл



Смотрите также:
’373. 2-112 топоніми прикарпаття як джерело відновлення потенційної лексики праслов’янського фонду
71.35kb.
Кирило ДмИтрієв Керуючий партнер та президент фонду прямих інвестицій Icon Private Equity Народився в 1975 році
14.58kb.
Постанова іменем україни
78.63kb.
Відділ охорони здоров'я районної державної адміністрації
266.91kb.
Правил а утримання та збереження житлового фонду, в т ч. Осбб, жбк в м. Нікополі
287.5kb.
«Туризм в Україні. Туристичне Прикарпаття»: вебліогр покажчик / Надвірнянська црб; укладач І. Заник; відп за вип. М. Кушнерчук. Надвірна 2013. 15 с
134.2kb.
Вказівки щодо послідовності дій для самостійного безоплатного навчання через Інтернет з одержанням «Свідоцтва спроможності» міжнародного зразку на е-сторінці Фонду Медицини Плода
64.93kb.
Програмні положення Кирило-мефодіївського братства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св
135.55kb.
Вінницький апеляційний адміністративний суд
77.21kb.
Наказ Міністерства фінансів України 09 липня 2010 року №679
127.16kb.
План урока: Организационный момент. Фонетическая зарядка. Кроссворд. Повторение лексики. Работа с текстом
41.88kb.
Одноденний тур долина нарцисів весняна казка закарпаття!
28.26kb.